Шляхи та передумови комерціалізації дигестату в Україні

Комерціалізація дигестату передбачає створення ринкового продукту з відповідними характеристиками та сферою застосування, який можна буде вільно рекламувати, переміщувати та продавати.

Серед можливих ринків для дигестату можна виділити такі:

  • сільське господарство (рідка та тверда форми);
  • садівництво – приватне (переважно тверда форма) та промислове (тверда та рідка форми);
  • ландшафтний дизайн (виключно тверда форма);
  • лісове господарство (переважно тверда форма);
  • рекультивація земель (виключно тверда форма).

Рисунок 1 – Потенційні канали збуту та групи споживачів [1]

На сьогодні переважає така практика поводження з дигестатом в Україні як внесення рідкої та твердої фракцій дигестату на власні поля компаній, афілійованих з операторами біогазових установок. Ця практика не передбачає комерціалізації, і за умови компактного розміщення земель необхідної площі поблизу біогазової станції є прийнятною та, за певних умов, економічно доцільною. Створення ринкових продуктів із дигестату потребуватиме більш глибокої його переробки та запровадження системи управління та контролю якістю на усьому ланцюгу створення вартості – від джерела походження сировини для виробництва біогазу до кінцевого застосування.

Поглиблена обробка дигестату сприяє його розміщенню на ринку за трьома напрямами:

  • Концентрування поживних речовин збільшує цінність на одиницю ваги і, таким чином, зменшує транспортні витрати;
  • Стабілізація та гігієнізація продуктів з дигестату більш комфортному та безпечнимому подальшому використанню;
  • Збагачення, у поєднанні з додаванням поживних речовин та стандартизацією, розширює перелік нових ринків збуту (приватне садівництво) та нових каналів розповсюдження (садові центри).

У такому контексті залучення спеціалізованих компаній із виробництва добрив до переробки та розміщення на ринку продуктів з дигестату є стратегічно перспективним шляхом. Розуміння такими компаніями потреб ринку в специфічних сегментах, цінової політики, тенденцій розвитку, може стати ключем до успішної капіталізації комплексної цінності дигестату.

Якісні показники продуктів з дигестату є визначальним фактором під час їх комерціалізації, а тому потребують ретельної уваги. Можна виділити 3 основні підходи до визначення якості дигестату. Перший підхід, декларативний, передбачає подання фактичних, лабораторно підтверджених характеристик продуктів із дигестату. Такий підхід частково застосовується в європейській схемі добровільної сертифікації ECN-QAS щодо вмісту комплексу NPK, сухих речовин, показника pH, вмісту сірки та електропровідності.

Другий підхід є обмежувальним і передбачає дотримання певних лімітів мінімального або максимального допустимого вмісту окремих компонентів. Насамперед, це стосується вмісту важких металів та патогенної мікрофлори. Такий підхід є спільним як для схеми добровільної сертифікації ECN-QAS так і для обов’язкового Регламенту ЄС 2019/1009, яким встановлено правила для розміщення на ринку добрив, в тому числі і дигестату. При цьому Регламентом також встановлюються вимоги щодо мінімально допустимого вмісту поживних речовин та органічного вуглецю для органічних добрив та покращувачів ґрунту, в т.ч. і з дигестатів.

І, нарешті, третім підходом є стандартизація показників якості продуктів із дигестату у визначених діапазонах значень та з допустимими відхиленнями. Власне, такий підхід дозволить створити продукт із високою доданою вартістю та цільовими сегментами попиту, але разом із тим він є найбільш складним та вартісним, а тому залучення спеціалізованих компаній тут є фактично безальтернативним.

Усі три підходи мають право на життя в Україні і можуть бути взаємодоповнюючими. Необхідними передумовами для створення ринку продуктів із дигестату можуть стати:

  1. Запровадження терміну «дигестат» в українському законодавстві, що охоплював би різні види сировини, та надання можливості розміщувати його на ринку.
  2. Впровадження схеми добровільної сертифікації дигестату на основі європейської схеми ECN-QAS.
  3. Встановлення державних норм та вимог щодо виробництва, торгівлі, застосування та рекламування органічних добрив загалом, і дигестату, зокрема – адаптація вимог Регламенту (ЄС) 2019/1009 в Закон України 86/95-ВР від 13.02.2020 «Про пестициди та агрохімікати».
  4. Розгляд можливості підтримки споживачів дигестату за умови фактичного заміщення мінеральних добрив (програми субсидування, податкові пільги, тощо).
  5. Популяризація дигестату серед потенційних груп споживачів, зокрема з допомогою програми навчальних заходів, в т.ч. в рамках нової програми EBRD та GEF «Україна: Сталі інновації у ланцюжку створення вартості в біоенергетиці».

 

[1] Digestate as fertilizer. German Biogas Association. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. – November 2018.

Автор: Петро Кучерук – експерт Біоенергетичної асоціації України

 

Читайте також:

Органічне добриво як ланка рециклінгу поживних речовин

Споживання органічних добрив в Україні

Види органічних добрив, що виробляються в Україні, та їх ринкові ніші

Що таке дигестат?

Управління якістю дигестату

Обробка дигестату та похідні продукти з нього

Стандартизація якості та сертифікація продуктів з дигестату

Економічні аспекти обробки дигестату та використання продуктів з нього