Стандартизація якості та сертифікація продуктів з дигестату

Дигестат біогазових установок, попри свою цінність як джерела органічного вуглецю, комплексу макро- та мікроелементів, необхідних для росту рослин, має і ряд особливостей, що обмежують його використання та комерціалізацію.

Основною особливістю, що знижує конкурентність дигестату з комерційними видами добрив, є мінливість його фізико-хімічних характеристик, що обумовлюється комбінацією різних факторів, як то мінливість складу вхідної сировини, мінливість складу суміші різних видів сировини та обсягів її внесення в біореактори протягом року, складність контролю біохімічних процесів анаеробного бродіння, залишкова (постферментаційна) біологічна та хімічна активність утворюваного дигестату.

При внесенні дигестату на власні поля компанії, що є оператором біогазової установки, стандартизація якості продуктів з дигестату не є критичною, хоча і дозволила б проводити більш якісне управління станом ґрунтів, а, відповідно, і урожайністю культур. Для вільного ж обігу, незалежно від виробника чи споживача, продукти з дигестату потрібно стандартизувати. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність дигестату на ринку добрив, а також розширити перелік ринкових ніш та груп споживачів.

Стандартизація якості дигестату може передбачати:

  • встановлення вимог щодо видів вхідної сировини;
  • категоризацію продуктів з нього за цільовим призначенням (наприклад, добриво, покращувач грунту чи ґрунтове середовище);
  • категоризацію за вмістом органічного вуглецю, біогенних елементів, агрегатним станом продуктів з дигестату, тощо;
  • встановлення лімітів концентрації окремих хімічних елементів та сполук (важких металів, стійких органічних забрудників, тощо);
  • встановлення обмежень щодо наявності патогенної мікрофлори та насіння бур’янів;
  • встановлення вимог щодо контролю технологічного циклу утворення, переміщення та зберігання дигестату і продуктів з нього.

Для початку потрібно чітко визначити об’єкт стандартизації. Наразі, термін «дигестат» в українському законодавстві не запроваджено, хоча в деяких нормативно-правових актах використовуються його означення в різних формулюваннях. Також не встановлено спеціальних вимог до стандартизації якості дигестату чи продуктів з нього.

В Законі України №287-VIII «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», зокрема, в статті 19 говориться, що можуть бути розміщені на ринку і використані в якості органічних добрив або покращувачів ґрунту залишки, утворені внаслідок перетворення побічних продуктів тваринного походження на біогаз або компост. Зважаючи на те, що на більшості біогазових станцій в Україні, окрім побічних продуктів тваринного походження, використовують рослинну сировину, а в ряді випадків також побічні продукти харчової переробної промисловості рослинного походження, положення даного Закону не будуть поширюватись на дигестат, утворений з таких сумішей сировини. При цьому, Законом не встановлюються спеціальні вимоги щодо стандартизації якості таких залишків.

В проєкті Наказу Мінагрополітики від 09 липня 2019 р. «Про затвердження Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях», що матиме статус підзаконного акту до діючого Закону України №2496-VIII “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”, використовуються наступні поняття:

  • компостована або ферментована суміш речовин рослинного походження – продукт, отриманий при змішуванні речовин рослинного походження, які пройшли процес компостування або анаеробної ферментації для виробництва біогазу;
  • дигестат біогазу, що містить побічні продукти тваринного походження, перероблені разом з матеріалами рослинного або тваринного походження(побічні продукти тваринного походження (включаючи побічні продукти диких тварин) категорії ІІІ та вміст шлунково-кишкового тракту категорії ІІ (категорії ІІ і ІІІ відповідно до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною») не повинні бути отримані з неорганічного тваринництва).

Наведені означення охоплюють досить широкий перелік видів сировини, що використовується для виробництва біогазу, окрім господарсько-побутових стічних вод та їх осадів. Втім, виключення щодо побічних продуктів тваринництва, суттєво обмежує охоплення потоків дигестату біогазових установок в Україні, оскільки на більшості з них використовується гній (послід), отриманий з неорганічного тваринництва. Анаеробна ферментація лише речовин рослинного походження практикується рідше, і фактично обмежується в Україні одиничними біогазовими установками на силосі кукурудзи. У разі відповідності Переліку речовин, дигестат (ферментована суміш) може пройти сертифікацію та отримати сертифікат органічного добрива для органічного рослинництва. В Україні така сертифікація проводиться ТОВ «Органік стандарт».

Формально, дигестат біогазових станцій може розглядатись як органічне добриво, а відтак підпадати під дію Закону України 86/95-ВР «Про пестициди та агрохімікати[1]». Проте на практиці, комерціалізація дигестату як органічного добрива потребуватиме проведення державного 2-етапного випробовування та державної реєстрації. Враховуючи мінливість складу дигестату, це не можна розглядати як перспективний шлях.

Таким чином, в українському законодавсті не сформульовано ні узагальненого поняття «дигестат», що охоплювало б потоки дигестату, утвореного з усіх видів сировини рослинного та тваринного походження, ні спеціальних вимог щодо стандартизації такого дигестату чи продуктів з нього. З огляду на поступове збільшення обсягів щорічного утворення дигестату в Україні (за оцінками БАУ на діючих біогазових станціях в 2019 році утворилось близько 2 млн т дигестату) та необхідність сприяння вільному обігу та комерціалізації, питання стандартизації якості продуктів з дигестату потребує вирішення на національному рівні. Зважаючи на рух України в напрямку поступової гармонізації законодавства з ЄС, логічно було б гармонізувати також питання, пов’язані з стандартизацією якості дигестату.

Якість дигестату в країнах ЄС можна підтвердити відповідними сертифікатами. За останні 25 років у деяких країнах ЄС були запроваджені схеми забезпечення якості компосту та продуктів з дигестату (в Австрії – KBVÖ, Бельгії – Vlaco, Німеччині – BGK, в Італії – CIC). На загальноєвропейському рівні працює схема добровільної сертифікації компосту та дигестату ECN-QAS. Її метою є встановлення спільної основи для існуючих схем забезпечення якості в Європі та підтримка держав-членів у визначенні стандартів якості та у розробці власних схем забезпечення якості для компостів та дигестату. До вимог згідно схеми ECN-QAS відносяться:

  • оцінка відповідності національних схем забезпечення якості ECN;
  • регулярна оцінка виробництва компосту та дигестату на заводах національною організацією із забезпечення якості;
  • регулярний відбір проб та аналіз кінцевого продукту на відповідні параметри якості незалежними, визнаними лабораторіями, а також оцінка цих результатів національною організацією із забезпечення якості;
  • документування національною організацією із забезпечення якості із зазначенням інформації про якісні показники продукту, законодавчі вимоги, необхідність декларування компосту та дигестату, а також інформацію про норми використання та внесення відповідно до кращих практик;
  • присвоєння сертифікованою національною організацією із забезпечення якості маркування відповідності ECN-QAS станціям з виробництва компосту чи дигестату.

Для доступу на ринок, будь-який вид добрив в ЄС повинен відповідати вимогам Регламенту (ЄС) 2019/1009 від 5 червня 2019 року. Головною особливістю даного Регламенту є категоризація продуктів за функціональним призначенням (всього 20 типів, об’єднаних в 7 груп функціональних продуктів: 1) добриво; 2) хімічний меліорант; 3) покращувач ґрунту; 4) ґрунтове середовище; 5) інгібітор; 6) біостимулятор росту рослин; 7) удобрювальна суміш) та за матеріальним компонентом (всього 11 типів продуктів: 1) природні речовини та суміші; 2) рослини, їх частини або екстракти; 3) компост; 4) дигестат з рослинної сировини, вирощеної спеціально для виробництва біогазу; 5) інші види дигестату; 6) побічні продукти харчової промисловості; 7) мікроорганізми; 8) полімери нутрієнтів; 9) інші полімери; 10) похідні продукти у значенні Регламенту (ЄС) № 1069/2009; 11) побічні продукти у значенні Директиви 2008/98/ЕС).

Регламентом встановлюються окремо вимоги як для різних типів функціональних продуктів, так і окремо для продуктів, категоризованих за матеріальним компонентом. Щодо власне дигестату, чітко визначено 2 його типи, що охоплює практично всі види сировини тваринного та рослинного походження для виробництва біогазу, окрім осадів господарсько-побутових та промислових стічних вод, нерозділених (змішаних) твердих побутових відходів, а також окремих категорій побічних продуктів тваринництва, які несуть ризики для здоров’я людей та тварин.

Вимоги до дигестатів стосуються походження сировини, вмісту домішок (необхідних для регулювання біохімічного процесу), чіткого розмежування ліній обробки сировини та дигестату (включно з місцями зберігання дигестату) в межах біогазової станції, контролю розпаду органічного матеріалу (з поєднанням термофільного режиму зброджування при 55⁰С, пастеризацією та/або компостуванням), вмісту макроскопічних домішок (скла, металу чи пластику), залишкової біохімічної активності (вираженої через споживання кисню або залишковий потенціал утворення біогазу). За функціональним призначенням обидва типи дигестату можуть бути віднесені до категорій органічне добриво (тверда та рідка форми), органічний покращувач ґрунту та ґрунтове середовище.

Вимоги згідно схеми сертифікації ECN-QAS до складу дигестату та вимоги Регламенту (ЄС) 2019/1009 до складу органічного добрива, покращувача ґрунту та ґрунтового середовища наведено в таблиці 1.Як видно, за вимогами щодо мінімального вмісту органічної речовини на отримання сертифікату ECN-QAS або маркування СЕ для вільного обігу на ринку ЄС як органічного добрива чи покращувача ґрунту можуть претендувати лише тверда форма дигестату (тверда фракція після сепарації, висушений та/або гранульований дигестат) або рідкі концентровані форми.

Таблиця 1 – Вимоги ECN-QAS до складу дигестату та вимоги Регламенту (ЄС) 2019/1009 до складу органічного добрива, покращувача ґрунту та ґрунтового середовища

 

[1] Агрохімікати – органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції

 

Автор: Петро Кучерук – експерт Біоенергетичної асоціації України

 

Читайте також:

Органічне добриво як ланка рециклінгу поживних речовин

Споживання органічних добрив в Україні

Види органічних добрив, що виробляються в Україні, та їх ринкові ніші

Що таке дигестат?

Управління якістю дигестату

Обробка дигестату та похідні продукти з нього