Комерціалізація дигестату передбачає створення ринкового продукту з відповідними характеристиками та сферою застосування, який можна буде вільно рекламувати, переміщувати та продавати.
Серед можливих ринків для дигестату можна виділити такі:
- сільське господарство (рідка та тверда форми);
- садівництво – приватне (переважно тверда форма) та промислове (тверда та рідка форми);
- ландшафтний дизайн (виключно тверда форма);
- лісове господарство (переважно тверда форма);
- рекультивація земель (виключно тверда форма).
Рисунок 1 – Потенційні канали збуту та групи споживачів [1]
На сьогодні переважає така практика поводження з дигестатом в Україні як внесення рідкої та твердої фракцій дигестату на власні поля компаній, афілійованих з операторами біогазових установок. Ця практика не передбачає комерціалізації, і за умови компактного розміщення земель необхідної площі поблизу біогазової станції є прийнятною та, за певних умов, економічно доцільною. Створення ринкових продуктів із дигестату потребуватиме більш глибокої його переробки та запровадження системи управління та контролю якістю на усьому ланцюгу створення вартості – від джерела походження сировини для виробництва біогазу до кінцевого застосування.
Поглиблена обробка дигестату сприяє його розміщенню на ринку за трьома напрямами:
- Концентрування поживних речовин збільшує цінність на одиницю ваги і, таким чином, зменшує транспортні витрати;
- Стабілізація та гігієнізація продуктів з дигестату більш комфортному та безпечнимому подальшому використанню;
- Збагачення, у поєднанні з додаванням поживних речовин та стандартизацією, розширює перелік нових ринків збуту (приватне садівництво) та нових каналів розповсюдження (садові центри).
У такому контексті залучення спеціалізованих компаній із виробництва добрив до переробки та розміщення на ринку продуктів з дигестату є стратегічно перспективним шляхом. Розуміння такими компаніями потреб ринку в специфічних сегментах, цінової політики, тенденцій розвитку, може стати ключем до успішної капіталізації комплексної цінності дигестату.
Якісні показники продуктів з дигестату є визначальним фактором під час їх комерціалізації, а тому потребують ретельної уваги. Можна виділити 3 основні підходи до визначення якості дигестату. Перший підхід, декларативний, передбачає подання фактичних, лабораторно підтверджених характеристик продуктів із дигестату. Такий підхід частково застосовується в європейській схемі добровільної сертифікації ECN-QAS щодо вмісту комплексу NPK, сухих речовин, показника pH, вмісту сірки та електропровідності.
Другий підхід є обмежувальним і передбачає дотримання певних лімітів мінімального або максимального допустимого вмісту окремих компонентів. Насамперед, це стосується вмісту важких металів та патогенної мікрофлори. Такий підхід є спільним як для схеми добровільної сертифікації ECN-QAS так і для обов’язкового Регламенту ЄС 2019/1009, яким встановлено правила для розміщення на ринку добрив, в тому числі і дигестату. При цьому Регламентом також встановлюються вимоги щодо мінімально допустимого вмісту поживних речовин та органічного вуглецю для органічних добрив та покращувачів ґрунту, в т.ч. і з дигестатів.
І, нарешті, третім підходом є стандартизація показників якості продуктів із дигестату у визначених діапазонах значень та з допустимими відхиленнями. Власне, такий підхід дозволить створити продукт із високою доданою вартістю та цільовими сегментами попиту, але разом із тим він є найбільш складним та вартісним, а тому залучення спеціалізованих компаній тут є фактично безальтернативним.
Усі три підходи мають право на життя в Україні і можуть бути взаємодоповнюючими. Необхідними передумовами для створення ринку продуктів із дигестату можуть стати:
- Запровадження терміну «дигестат» в українському законодавстві, що охоплював би різні види сировини, та надання можливості розміщувати його на ринку.
- Впровадження схеми добровільної сертифікації дигестату на основі європейської схеми ECN-QAS.
- Встановлення державних норм та вимог щодо виробництва, торгівлі, застосування та рекламування органічних добрив загалом, і дигестату, зокрема – адаптація вимог Регламенту (ЄС) 2019/1009 в Закон України 86/95-ВР від 13.02.2020 «Про пестициди та агрохімікати».
- Розгляд можливості підтримки споживачів дигестату за умови фактичного заміщення мінеральних добрив (програми субсидування, податкові пільги, тощо).
- Популяризація дигестату серед потенційних груп споживачів, зокрема з допомогою програми навчальних заходів, в т.ч. в рамках нової програми EBRD та GEF «Україна: Сталі інновації у ланцюжку створення вартості в біоенергетиці».
[1] Digestate as fertilizer. German Biogas Association. Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. – November 2018.
Автор: Петро Кучерук – експерт Біоенергетичної асоціації України
Читайте також:
Органічне добриво як ланка рециклінгу поживних речовин
Споживання органічних добрив в Україні
Види органічних добрив, що виробляються в Україні, та їх ринкові ніші
Обробка дигестату та похідні продукти з нього
Стандартизація якості та сертифікація продуктів з дигестату
Економічні аспекти обробки дигестату та використання продуктів з нього