Реалізація проєктів у сфері біоенергетики на землях, які на сьогодні недостатньо використовуються, потребує комплексної оцінки.
Спільні зусилля щодо покращення доступу до надійних, доступних, ефективних та чистих енергетичних послуг із відновлюваних джерел є безумовним пріоритетом для сталого розвитку. Мета якого – сприяти економічному зростанню шляхом більш ефективного використання енергії та поширити використання відновлюваних джерел енергії, зокрема біоенергетики.
На сьогодні перед керівниками усіх рівнів стоїть важливе завдання ефективно обирати енергетичні рішення, що враховують національні особливості регіонів. Тому на часі створення та застосування інструментів сталості, які спрощують процедуру ухвалення ефективних рішень.
Особливості проєкту
Проєкт BIOPLAT-EU має на меті допомогу в ефективному прийнятті рішень саме щодо біоенергетичних проєктів шляхом надання вебГІС інструменту для оцінки сталості.
Концепція оцінки сталості BIOPLAT-EU для біоенергетики, розроблена Організацією продовольства і сільського господарства ООН (FAO), полягає у створенні сучасного інструменту та методології з вивчення впливу на сталість, а також моніторингу сталості.
Концепція оцінки сталості структурована як аналіз різниці у впливах, викликаних двома (або більше) прогнозними сценаріями: базовим та цільовим (в межах цільового регіону). Для кожного показника сталості є проєкція у майбутнє умов, які очікуються без реалізації біоенергетичного проєкту (базовий сценарій) та із реалізацією біоенергетичного проєкту (цільовий сценарій).
Варто зазначити, що у FAO був розроблений окремий інструмент для оцінки сталості біоенергетичних проєктів (Sustainability Tool for Europe and Neighboring Countries – STEN). А інструмент вебГІС проєкту BIOPLAT-EU сформований шляхом інтеграції та об’єднання геопросторових даних та інструменту STEN для виконання оцінок сталості біоенергетичного виробництва у країнах Європи та в Україні зокрема. Що важливо, цей інструмент є безкоштовним.
Геопросторові дані інструменту вебГІС BIOPLAT-EU містять географічну карту та набір базових шарів з інформаційними даними, а також ГІС карти земель, визначених як маргінальні або такі, що недостатньо використовуються в Європі та Україні, на підставі аналізу супутникових знімків[1] та інших вхідних геоданих, зібраних партнерами проєкту.
Розповідаємо, як працювати з інструментом.
Вигляд головної сторінки вебГІС інструменту BIOPLAT-EU
Використовуючи карту, користувач може шукати та переглядати на ній конкретні території для виконання оцінки сталості.
Необхідні кроки для виконання оцінки сталості
- Знайти регіон на карті на сайті: https://webgis.bioplat.eu/.
- Визначити ділянку із землями, що недостатньо використовуються і можуть бути місцем виробництва біомаси (можна обрати кілька ділянок або визначити полігон іншої форми в межах однієї ділянки).
- Вибрати Низький чи Високий рівень догляду в межах Практики управління господарством, яка враховує різні норми застосування добрив, механізації та засобів захисту рослин.
- Обрати культуру для вирощування (залежно від кліматичної зони будуть запропоновані такі культури: Рижій, Евкаліпт, Арундо тростинний, Кукурудза, Міскантус, Тополя, Ріпак, Сорго, Соя, Цукровий буряк, Соняшник, Просо прутовидне, Пшениця, Солома, Верба).
- Вибрати біоенергетичний напрям (залежно від обраної культури будуть запропоновані такі: 1G Етанол, ТЕЦ (тверда біомаса), ТЕЦ (біогаз), Рослинна олія, Біодизель, ТЕЦ (газифікація), 2G Етанол (з целюлози), Біометан, Гідрована рослинна олія).
- Вибрати Станцію переробки біомаси (залежно від обраного біоенергетичного напряму буде запропоновано найближчу станцію, проте можна самостійно визначити місце розташування, позначивши його на карті).
Після цього користувач буде перенаправлений до «Набору Даних Ланцюжка Вартості», де у разі реєстрації можна уточнити вхідні дані, які будуть надалі використані для моделювання оцінки показників сталості.
Показники сталості, які може оцінити користувач, змоделювавши біоенергетичний ланцюжок вартості, поділені на екологічні, соціальні та техніко-економічні.
Екологічні показники:
- Викиди в атмосферу (Інтенсивність викидів парникових газів виражена в грамах еквіваленту вуглекислого газу на мегаджоуль виробленої біоенергії (гСО₂-екв/МДж) та порівнюється з викопними паливом. Це показує скорочення викидів, яке відбудеться в регіоні у разі реалізації біоенергетичного проєкту з відповідним набором вхідних даних.
- Водозабезпечення (Показує, скільки води буде забрано з водозбірних басейнів у цільовій області для виробництва і переробки біоенергетичної сировини. Показники надані у кубічних метрах (куб. м) і літрах (л) на мегаджоуль виробленої енергії, а також у кубічних метрах (куб. м) на тонну (т) біоенергетичної сировини (біомаси).
- Зміна землекористування та земельного покриву (Показує зміну площі земель під однорічними і багаторічними культурами в межах цільової області, тобто тих муніципалітетів, на яких вплине реалізація такого біоенергетичного проєкту).
Соціальні показники:
- Робочі місця в біоенергетичному секторі (Показує кількість створених робочих місць на всьому ланцюжку створення вартості, зокрема постійних і тимчасових).
- Дохід (Цей показник надає інформацію про рентабельність етапу сільськогосподарського виробництва біомаси в ланцюжку створення вартості. Він особливо важливий для фермерів і виробників біомаси. Показує річну валову і чисту маржу біля воріт ферми з виробництва біоенергетичної сировини (понад 20 років).
- Доступ до сучасних енергетичних послуг (Показує додаткову кількість енергії, виробленої з біомаси, а також внесок, який нове біоенергетичне виробництво, залежно від біоенергетичного напрямку, може здійснити до постачання електроенергії, централізованого теплопостачання та/або централізованого охолодження на трьох рівнях: місцевому, загальнонаціональному та на рівні ЄС. Для цих трьох рівнів показник подається як відсоток зміни, у порівнянні з базовою інформацією, внесеною користувачем у «Наборі Даних Ланцюжка Вартості»).
Техніко-економічні показники:
- Чистий енергетичний баланс (Показує енергетичну ефективність ланцюжка вартості та обчислюється як різниця між усіма витратами енергії на всіх етапах виробництва до виробленої енергії).
- Валова додана вартість (Показує грошову вартість виробленого біоенергетичного продукту за вирахуванням вартості всіх матеріалів та сировини, які безпосередньо стосуються цього виробництва. Показує також валову додану вартість на одиницю виробленої біоенергії (МДж) та у відсотках від валового внутрішнього продукту).
- Інфраструктура (Показник дозволяє оцінити час, витрачений на транспортування біомаси і біоенергетичної продукції в межах ланцюжка створення вартості, враховуючи кількість і пропускну здатність маршрутів для критично важливих систем розподілу).
- Потенціал використання (Показує внесок модельованого біоенергетичного ланцюжка створення вартості у виконання наявних квот, які національний ринок, а також ринок ЄС міг би прийняти щодо цього конкретного біоенергетичного продукту. У випадку рідкого біопалива зазначений ринковий простір визначається як різниця між обов’язковими порогами змішування для етанолу та біодизеля з ефективним споживанням рідкого біопалива станом на 2020 рік у кожній державі-члені (плюс Україна). Цей показник покаже відносно менш значущі результати у разі, якщо електрику розглядати як біоенергетичний продукт, оскільки здатність мережі поглинати додаткову енергію, вироблену з біомаси, зазвичай у кілька разів більша, ніж сама потужність додаткової генерації).
BIOPLAT-EU надає подальші рекомендації користувачам платформи через службу підтримки. Ви можете звернутися до експертів BIOPLAT-EU і поставити їм будь-які запитання в межах тематику проєкту. Для цього варто скористатися сайтом проєкту.
Завантажити презентацію “BIOPLAT-EU – Сприяння сталому використанню малопродуктивних земель для біоенергетики через веб-платформу для Європи. Результати проєкту” (автор: Олександра Трибой, науково-технічний центр “Біомаса”)
ВебГІС інструмент для оцінки сталості біоенергетичних проєктів розроблено в межах проєкту ЄС Горизонт2020 за грантовою угодою № 818083.
[1] Супутники Sentinel дистанційного зондування Землі Європейського космічного агентства, створені в рамках проєкту глобального моніторингу навколишнього середовища та безпеки Copernicus для здійснення дистанційного спостереження і підтримки таких сервісів як моніторингу використання земель, рослинності лісових і водних ресурсів, фіксування змін покриву Землі, відстеження наслідків стихійних лих.