25 травня відбулося перше онлайн-засідання Робочої групи з біоенергетичних знань (РГБЗ) у межах проєкту «Програма управління знаннями для розвитку сталої біоенергетики» за підтримки ЄББР та GEF, у якому взяли участь 25 учасників.
Голова Робочої групи Георгій Гелетуха, директор НТЦ «Біомаса», відкрив засідання і зазначив, що проєкт розпочався 1 квітня 2023 року та триватиме 18 місяців.
Нагадаємо, 5 квітня відбувся вебінар з нагоди відкриття проєкту, за підсумками якого була сформована Робоча група проєкту, в яку офіційно увійшли 28 учасників.
На початку Георгій Гелетуха представив результати перших двох звітів проєкту, а саме «Загальний План та графік виконання Проєкту» та «Огляд стейкхолдерів Проєкту». Він розповів про структуру виконання завдань проєкту, ключових експертів, зокрема: міжнародних (Алґірдас Ясінскас, проф., д.т.н., Vytautas Magnus University; Мікаел Кеттнер, м.н., International Biogas and Bioenergy Competence Center ) та місцевих (Геннадій Голуб, проф., д.т.н., Національний університет біоресурсів і природокористування України; Савелій Кухарець, проф., д.т.н., Поліський національний університет) з питань освіти та місцевого експерту з біоенергетики (Тетяна Желєзна, к.т.н., заввідділом НТЦ «Біомаса»), а також показав перелік запланованих звітів та результатів проєкту із кінцевими строками їх виконання.
Георгій Гелетуха також зазначив, що на початку проєкту були розіслані запрошення у заклади вищої освіти України, а також у компанії і організації сектору біоенергетики. Наразі 59 стейкхолдерів вже увійшли до списку зацікавлених сторін проєкту, серед яких 29 представників ЗВО України та 30 компаній/організацій сектору біоенергетики та близьких до нього.
До складу Робочої групи з біоенергетичних знань (РГБЗ) увійшли 18 стейкхолдерів, окрім самих експертів проєкту, які братимуть безпосередню участь в обговоренні звітів проєкту. Решта стейкхолдерів отримуватимуть для ознайомлення фінальні версії звітів.
Презентацію «Огляд поточного стану системи вищої освіти в галузі біоенергетики та кращого міжнародного досвіду серед відповідних навчальних закладів, що може бути поширений в Україні» представили місцевий старший експерт проєкту з питань освіти, д.т.н., професор кафедри тракторів, автомобілів та біоенергоресурсів, Національного університету біоресурсів і природокористування України Геннадій Голуб та місцевий експерт проєкту з питань освіти, проф., д.т.н., завідувач кафедрою механіки та інженерії агроекосистем Поліського національного університету Савелій Кухарець.
Савелій Кухарець представив перелік галузей знань та спеціальностей, в які доцільно впровадити освітні програми або освітні компоненти з біоенергетики. Зокрема, він зупинився на спеціальності 145 Відновлювані джерела енергії та гідроенергетика, стандарт якої наразі у процесі розробки. Коли цей стандарт запрацює, це може бути основною спеціальністю для освітніх програм з біоенергетики.
Всього в Україні зареєстровано 522 ЗВО, серед яких 23% (118 ЗВО) природничого та технічного спрямування. Після аналізу освітніх програм доступних на сайтах цих ЗВО було визначено, що лише 29 ЗВО (6%) мають у своїх освітніх програмах складову з відновлюваної енергетики. У проаналізованих силабусах освітні компоненти із відновлюваної енергетики та біоенергетики містять різні теми лекцій: загальноосвітні, біологічні, технологічні, технологічно-технічні та технічні. Тематика лекцій техніко-технологічного та технічного спрямування притаманна освітнім програмам інженерного профілю, а тематика лекцій загальноосвітнього, біологічного та технологічного спрямування переважає в освітніх програмах біологічного профілю.
Також Савелій Кухарець представив аналіз вибраних компонентів пов’язаних із біоенергетикою освітньо-наукових програм іноземних ЗВО. Він навів приклад Пенсильванського державного університету, який має окремий підрозділ, що конкретно займається відновлюваною енергетикою та біоенергетикою і досліджує не тільки енергетичну конверсію біомаси, а й виробництво біополімерів, біокомпозитів, а також висвітлення бізнес-стратегій, пов’язаних із питаннями сталого розвитку та охорони навколишнього середовища на основі біоенергетичних систем.
Варто зазначити, що кількість освітніх програм пов’язаних з ВДЕ і біоенергетикою у ЗВО України в останні роки зменшилась. Причиною цього була відсутність відповідного освітнього стандарту з відновлюваної енергетики та разом з цим вимога до освітніх програм ЗВО чітко відповідати критеріям освітнього стандарту для проходження акредитації. Друга причина — це невелика кількість викладачів, які відповідають вимогам МОН щодо забезпечення таких освітніх компонент з біоенергетики, зокрема наявність відповідних публікацій, міжнародний досвід, стажування та ін.
Також існують приклади силабусів із комплексним представленням тем біоенергетики, проте вони ґрунтуються на застарілих матеріалах середини 90-х початку 2000х років, хоча біоенергетична галузь з того часу розвивалась і має нові досягнення. Отже, можна констатувати, що зараз у ЗВО недостатня кількість освітніх програм з біоенергетики та їх структура фрагментарна.
Що важливо, наявний студентський потенціал налічує близько 100 тисяч студентів.
Надалі виступила місцевий експерт проєкту з біоенергетики Тетяна Желєзна, представивши огляд напрямків, необхідних для підвищення кваліфікації професіональних працівників у секторі біоенергетики.
Також експертка представила аналіз найкращої міжнародної практики, що може бути використана в Україні, що був підготовлений міжнародним експертом з питань освіти Мікаелом Кеттнером.
Тетяна Желєзна представила короткий огляд сучасного стану та перспектив розвитку біоенергетики, озвучивши наявний енергетичний потенціал біомаси в Україні у близько 26 млн т н.е./рік та перспективні прогнозовані напрямки його використання до 2050 року. Пані Желєзна зазначила, що сектор біоенергетики розвивається досить динамічно із середнім зростанням близько 11% в рік, що обумовлює потребу у висококваліфікованих працівниках, зокрема у сферах виробництва біогазу та біометану, виробництва теплової та електричної енергії, а також у заготівлі та постачанні біомаси.
У межах аналізу найкращої міжнародної практики з підвищення кваліфікації працівників у сфері біоенергетики Тетяна Желєзна зазначила, що у всіх розглянутих країнах існують установи, які надають спеціальну галузеву підготовку.
В ряді країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія) тренінг-курси є обов’язковими для операторів БГУ. Зазвичай виробники БГУ забезпечують базове навчання з наданої технології для операторів і персоналу паралельно із запуском в експлуатацію БГУ. Тривалість курсу зазвичай становить 2-4 дні. Після курсів часто необхідно скласти іспит для отримання сертифікату та у деяких країнах для подальшого отримання ліцензії і дозволу на роботу БГУ.
Пані Желєзна розповіла детально про тренінг-курс Австрійської асоціації управління водними ресурсами (ÖMAV), який є обов’язковим для проходження операторами БГУ в Австрії зі складанням іспиту по завершенню курсу. Цей курс триває 3 дні, складається з навчальних блоків, охоплюючи загальні та спеціалізовані теми з виробництва біогазу, зокрема правові аспекти, гігієнічні вимоги тощо. Детально розглядаються всі компоненти БГУ, а також питання охорони праці.
Для курсу, який буде підготовлено міжнародним експертом з питань освіти Мікаелом Кеттнером у межах цього проєкту, запропоновано залучити досвід саме австрійської асоціації ÖMAV.
Також Тетяна Желєзна представила попередній перелік напрямків, для яких варто провести курси підвищення кваліфікації в Україні в межах проєкту. Визначено три напрямки:
- Біогазові установки (БГУ), виробництво біометану;
- Котельні, ТЕЦ, ТЕС на біомасі;
- Ланцюжки заготівлі і постачання біомаси.
Пані Желєзна представила теми лекцій, які пропонуються для кожного з трьох курсів, які включатимуть лекції для операторів і технічного персоналу, а також для керівників і адміністративного персоналу біоенергетичних установок. Додатково заплановано зробити окремі лекції для адмінпрацівників та керівників на тему «Управління біоенергетичним об’єктом/ установкою/ компанією».
У межах заходу відбулася насичена дискусія, під час якої стейкхолдери висловили свої пропозиції та зауваження.
Під час обговорення Георгій Гелетуха зазначив, що відповідно до технічного завдання від ЄБРР заплановано 3 курси по 10 лекцій з теми: біогаз/біометан, виробництво теплової та електричної енергії, а також лекції з логістики постачання сировини на біоенергетичні об’єкти.
Він зазначив, що акцент на біогаз/біометан зумовлений сучасними реаліями, у яких найбільш економічно привабливими є такі проєкти.
Крім того, тематика виробництва рідких біопалив і біодизелю буде розглянута в межах загальних тем про розвиток біоенергетики. Також заплановано пʼять лекцій для викладачів та екскурсії на біоенергетичні об’єкти, які, імовірно, відбудуться вже після завершення воєнного стану.
Олександр Домбровький, голова правління, ГС «Global 100RE Ukraine”, президент «МХП Екоенерджи» запропонував, щоб цей проєкт із поглиблення знань з біоенергетики у ЗВО став початком майбутньої співпраці університетів із бізнес компаніями сектору біоенергетики, зокрема в межах наукових і інноваційних проєктів європейської програми Горизонт.
Аліна Білан, координаторка проєкту з боку ЄБРР, відмітила актуальність пропозиції пана Домбровського та запропонувала сформулювати конкретні пропозиції щодо можливих шляхів підвищення кваліфікації викладачів ЗВО та покращення лабораторних можливостей за рахунок подібної співпраці із бізнесом.
«Всі компанії, які будують чи вже експлуатують біогазові заводи та біоТЕЦ/біоТЕС зацікавлені надати свою матеріальну базу для стажування, навчальної практики студентів та підвищення кваліфікації викладачів відповідних кафедр ЗВО», — переконаний Олександр Домбровський.
Він наголосив, що біогаз і біометан є сучасними конкурентними технологіями, які необхідні для енергетичної безпеки країни. Тому в цих секторах потрібні глибокі наукові дослідження, що поєднують різні пов’язані дисципліни (хімія, орг. хімія, біотехнологія, фізика, ґрунтознавство тощо) для отримання нових алгоритмів, інструментів та нових технологій, зокрема у напрямку відновлення українських чорноземів, які щорічно деградують через ерозію.
У свою чергу, Геннадій Голуб закцентував на важливості розробки підручника для студентів, але зазначив, що зараз існує система, коли ЗВО можуть самі затверджувати і рекомендувати підручники до використання за спеціальностями. Перед видавництвом підручника має бути підготовлений навчальний посібник, який має пройти хоча б декілька семестрів апробації і потім може бути виданий підручник.
Наостанок Аліна Білан подякувала експертам проєкту за проведену роботу та представникам бізнесу і ЗВО за плідну дискусію в межах Робочої групи. Експертка зазначила, що обговорені питання будуть корисними для переосмислення попередніх висновків, а також планування наступних кроків у реалізації програми.
Фото: архів Біоенергетичної асоціації України.