Загалом споживання і закупівлі паливної тріски з деревини комунальними підприємствами теплопостачання та/або бюджетними організаціями і установами є відносно низькими, порівняно із закупівлями паливних дров, гранул і брикетів. Це пов’язано з різними чинниками.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні були внесені зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», що встановлюють широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель – шляхом укладання прямих договорів. Це спрощення стосується забезпечення невідкладних потреб та забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури.
Паливно-енергетичний сектор та системи життєзабезпечення, а зокрема діяльність з виробництва та постачання теплової і електричної енергії, належить до секторів критичної інфраструктури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Тому частина Замовників скористалася цією можливістю і уклала договори постачання за межами системи публічних закупівель. Відповідно у цьому аналізі ми звертаємо увагу на те, що не усі закупівлі твердого біопалива, що здійснювали бюджетні установи і організації та комунальні підприємства, відображаються у системі публічних закупівель Prozorro. Це не дозволяє повною мірою оцінити фактичні закупівлі.
Окрім того, інформації щодо закупівель цього виду палива приватними підприємствами у відкритому доступі також немає. Переважна ж частка опалювальних або промислових котелень, що використовують деревну тріску, перебувають у приватній власності, а значить, не зобов’язані закуповувати паливо через систему публічних закупівель.
Варто зазначити, що кількість нових котелень, що використовують деревну тріску як паливо в системах централізованого теплопостачання зростає останніми роками. Проте економічна доцільність заміщення дешевого природного газу біомасою є низькою. Це призводить до зниження обсягів виробництва тепла з біомаси і відповідного зменшення обсягів споживання деревної тріски. Проте навіть у складний 2022 рік, понад 45 тис. кубічних метрів тріски було закуплено для потреб у сфері теплопостачання.
У період 2019-2022 лише понад 80 Організаторів тендерів здійснювали закупівлі паливної тріски в системі Prozorro і укладали 50-70 договорів постачання щорічно. Обсяг закупівель за 4 роки склав близько 157 млн грн. Загалом близько 40 унікальних постачальників щорічно укладали договори на постачання деревної тріски. Спостерігається тенденція до зниження суми укладених договорів: із 83 млн грн у 2019 до 32 млн грн у 2022 році.
Кількість і обсяг укладених договорів на постачання деревної тріски в тоннах різко знизилася: з 57 тис. т у 2019 році до 325 т у 2022 році. Лише у Вінницькій та Волинській областях було укладено договорів на суму близько 700 тис. грн.
На сьогодні основна частка договорів передбачає постачання і формування ціни за кубічні метри. Обсяг укладених договорів за три останні роки зріс із 30 до 45 тис. м кубічних у 2022 році на загальну суму 56 млн грн. Найбільша сума укладених договорів на постачання деревної тріски у 2022 році зафіксована у Волинській області – 10,3 млн грн, у Рівненській – 7 млн грн, Київській і Чернігівській областях – 5-5,5 млн грн.
У період із 2018 по 2023 роки відбулося зростання ціни деревної тріски у 1,7 рази за постачання в одиницях об’єму (метрах кубічних) і в 1,2 рази за постачання в одиницях маси (тоннах). Найбільше зростання ціни відбулося протягом 2021-2022 років, а на початок 2023 року спостерігається зниження ціни:
- 2018 р. – 388 грн/м3;
- 2019 р. – 365 грн/ м3 (-6%);
- 2020 р. – 367 грн/ м3 (+1%);
- 2021 р. – 556 грн/ м3 (+51%);
- 2022 р. – 742 грн/ м3 (+33%);
- 2023 р. – 665 грн/ м3 ( -10%).
Найвищий рівень ціни деревної тріски зафіксований у Закарпатській області – 1150 грн/м3, Рівненській – 930 грн/м3, Сумській – 814 грн/м3, Дніпропетровській – 1800 грн/т, Вінницькій – 2067 грн/т. Ціна паливної деревної тріски найбільше залежить від регіону, наявності у ньому промислових котелень і ТЕЦ на біомасі, відстані доставки.
За посиланням доступні детальні діаграми.
Цей аналіз для SAF Україна підготував Євген Олійник, експерт Біоенергетичної асоціації України.