Малопродуктивні, деградовані та забруднені землі в Україні – дослідження

06/05/2021

Біоенергетичне виробництво має враховувати економічну, соціальну, екологічну та інституційну складову, щоб відповідати принципам сталого розвитку технологій. Нагадаємо, глобальною метою сталого розвитку є економічне зростання шляхом більш ефективного використання енергії та широкомасштабного залучення відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Для біоенергетики важливим є недопущення як прямих, так і непрямих негативних впливів у сфері землекористування. Наприклад, коли вирощування харчових продуктів та кормів заміщується вирощуванням біомаси для виробництва енергії.

Тому важливо розуміти, чи є наразі у вільному доступі землі, які не використовуються для сільськогосподарських та інших цілей, та на яких можливе вирощування багаторічних та однорічних енергетичних рослин.

Таке дослідження виконали експерти міжнародного проєкту в межах програми Horizon 2020 Bioplat-EU. Метою проєкту є сприяння виходу на ринок сталої біоенергетики в Європі, що використовує деградовані, малопродуктивні та забруднені землі (ДМЗ землі) для виробництва нехарчової біомаси.

Експерти проєкту Bioplat-EU здійснили моделювання, на підставі якого зробили висновки щодо наявності земель, доступних для вирощування енергетичних рослин в Україні. Таке моделювання та подальше картографування проводилося для таких категорій земель:

  • Деградовані (Marginal) землі – це, за визначенням Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), землі, що мають або біофізичні обмеження: ґрунтові обмеження (низька родючість, поганий дренаж, неглибокий шар гумусу, осолоненість), крутизна місцевості, несприятливі кліматичні умови; або соціально-економічні обмеження: відсутність ринків, складна доступність, обмежене землекористування, малі ділянки землі, погана інфраструктура, несприятливе співвідношення продуктивності.
  • Недовикористані (Underitilized) землі. У межах проєкту BIOPLAT-EU термін “недовикористані землі” описує (головним чином, але не виключно) сільськогосподарські землі, які не мали жодних ознак людської діяльності (зокрема не здійснювався випас) протягом останніх п’яти років. З огляду на те, що в Земельному кодексі України (ЗК України) немає терміну “недовикористані землі”, для означення цих категорій земель використовувався термін “малопродуктивні землі”, визначення якого в ЗК України є близьким і також належить до земель сільськогосподарського призначення.
  • Забруднені (Contaminated) землі визначаються законодавством ЄС як “будь-яка земля, яка, імовірно, перебуває в забрудненому стані через причини, пов’язані із: речовинами, що містяться в/на/під землею; значною шкодою, яка наявна або може бути заподіяна; забрудненням контрольованих вод, яке є чи може бути спричинене.”

На початку проєкту українські експерти провели масштабну інформаційну кампанію для первинного збору інформації від місцевих органів влади та територіальних громад щодо наявних земельних ділянок, що відповідають визначенню МДЗ земель.

У подальшому на підставі отриманих даних було проведено картографування ДМЗ земель для біоенергетичного виробництва за допомогою дистанційного зондування з використанням Геоінформаційних систем за такою схемою:

  • Огляд і збір геопросторових даних (Copernicus та вихідні дані від первинного інформаційного збору);
  • Створення еталонного набору для класифікації ДМЗ земель;
  • Моделювання для РІВНЯ 1 – карти ДМЗ земель в Україні загалом;
  • Моделювання для РІВНЯ 2 – карти для районів найбільшої концентрації (регіональний рівень, два пілотні майданчики).

Результати ідентифікації деградованих та малопродуктивних земель в Україні

Як видно з рисунку вище, загалом для України було ідентифіковано понад 30 тисяч ділянок ДМЗ земель (з розміром однієї ділянки понад 10 га) загальною площею понад 820 тисяч гектарів. При цьому моделювання з використанням геоінформаційних технологій відбувалося за принципом каскадного накладання шарів та виключення земель, шо належать до категорій лісів, забудованих земель, води та боліт, заповідних територій, ріллі, а також інших непридатних для біоенергетичного використання земель (радимо ознайомитися зі схемою нижче).

Відповідне моделювання також було проведено для двох пілотних майданчиків,  де мінімальна площа ідентифікованих земель стартувала з 0,5 га:

  • Тернопільська та Хмельницька області;
  • Чернігівська область.

Результати ідентифікації земель для двох пілотних майданчиків представлені в таблиці нижче:

 

Всі ідентифіковані ділянки (як за рівнем деталізації 1, так і за рівнем 2) нанесені на інтерактивну карту, з якою можна ознайомитися  за посиланням.


Читайте також про додаткові можливості роботи з інтерактивною картою щодо перевірки сталості біоенергетичних ланцюжків, що базуються на використанні ідентифікованих ділянок для вирощування енергетичних рослин на них.