Використання біомаси для заміщення викопних палив зменшує викиди в атмосферу парникових газів, зокрема, діоксиду вуглецю (CO2), що сприяє досягненню цілей з декарбонізації. Скорочені викиди вуглецю можуть стати додатковим джерелом доходу для біоенергетичних підприємств в Україні у разі запровадження відповідного економічного механізму. В останні роки ціноутворення на викиди вуглецю стало ключовим політичним інструментом у боротьби зі зміною клімату для урядів багатьох країн. Нещодавно опублікований звіт Світового банку «Стан і тенденції ціноутворення на викиди вуглецю у 2024 р.» (World Bank. 2024. State and Trends of Carbon Pricing 2024) містить вичерпний огляд поточного стану та тенденцій щодо інструментів ціноутворення на викиди вуглецю в усьому світі.
Так, у 2023 році доходи від ціноутворення на викиди вуглецю досягли рекордного рівня — 104 мільярди доларів (рис. 1). Цей значний дохід є свідченням зростаючого впровадження механізмів ціноутворення на вуглець.
У звіті наголошується, що майже чверть глобальних викидів парникових газів зараз покривається 75 інструментами ціноутворення на вуглець (рис. 2), які можна розділити на основних два типи:
- Вуглецевий податок: прямий податок на вміст вуглецю у викопному паливі. Він встановлює чітку ціну на вуглець, заохочуючи зменшувати викиди.
- Системи торгівлі викидами (СТВ): також відомі як системи обмеження та торгівлі, де встановлюються обмеження (ліміт) на викиди, і дозволяється суб’єктам господарювання купувати та продавати дозволи на викиди, створюючи ринкову ціну на викиди парникових газів.
Країни із середнім рівнем доходу та субнаціональні уряди все частіше розглядають та впроваджують податки на викиди вуглецю та СТВ. Зараз діє трішки більше вуглецевих податків, ніж СТВ (39 податків проти 36 СТВ). Станом на 1 квітня 2024 р. СТВ і вуглецеві податки охоплювали майже 13 ГтСО2екв (рис. 3), що становило приблизно 24% світових викидів парникових газів. За останні 12 місяців було досягнуто прогресу в галузевих багатосторонніх ініціативах щодо авіаційних і морських викидів, а також запрацював механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні (CBAM). Незважаючи на цей прогрес, рівень глобальних викидів, які покриваються тарифами на вуглець, навряд чи досягне 30% у короткостроковій перспективі.
На рис. 4 наведено динаміку зміни глобальної загальної ціни на викиди вуглецю з 2015 р. із використанням комбінації зібраних та оцінених даних. У 2021 р. спостерігалося зменшення ціни на викиди СО2, порівняно із даними 2020 р. Це підтверджує вплив податків на паливо на стимулювання цін на викиди вуглецю, а також негативний вплив субсидій на викопне паливо. Ціни на викиди вуглецю залишаються недостатніми попри десятиліття потужного зростання.
Незважаючи на прогрес, у звіті зазначається, що ціни на викиди вуглецю залишаються невідповідними амбітним кліматичним цілям, встановленим Паризькою угодою. Щоб досягти суттєвих змін, необхідно покращити як покриття вуглецевих викидів, так і підвищити рівень їх ціни (рис. 5). Оціночні значення ціни вуглецевих викидів для досягнення цілей щодо обмеження підвищення глобальної температури до 1,50С становлять 226-385 дол. США/тCO2eкв., а обмеження до 20С — 63-127 дол. США/тCO2eкв.. У 2024 р. лише сім інструментів ціноутворення на викиди вуглецю, що перевищують менше 1% світових викидів парникових газів, досягли ціни на рівні або вище мінімального значення з поправкою на інфляцію в 63 дол. США/тСО2екв. Для прикладу, в Україні у 2024 р. діє податок за викиди двоокису вуглецю у розмірі 0,77 дол. США за т СО2екв (30 грн/ т СО2екв.), що є одною із найнижчих цін на викиди вуглецю у світі.
Уряди, особливо в країнах із середнім рівнем доходу, дедалі частіше включають системи вуглецевого кредитування в свою політику з метою підтримки як дотримання законодавства, так і добровільних ринків. Попит на вуглецеві кредити продовжує здебільшого обумовлюватися добровільними закупівлями, хоча з’являється попит на дотримання нормативних вимог. Зараз у світі існує 35 державних механізмів вуглецевого кредитування і з’являються нові пропозиції та попит на таке кредитування.
Світовий банк прагне підтримувати уряди та приватний сектор у їхніх зусиллях щодо скорочення викидів за допомогою ціноутворення на вуглець та вуглецевих ринків. У міру того як змінюється роль ціноутворення на викиди вуглецю у вирішенні проблеми зміни клімату, зростає й потенційна складність розробки політики як з боку внутрішнього і глобального контексту. Це підвищує потребу у співпраці, прозорості та наданні точної й своєчасної інформації та аналізу. Світовий банк робить внесок у ці зусилля шляхом надання інформації та аналізу, представленого в продуктах «Стан і тенденції ціноутворення на викиди вуглецю», зокрема сприяє доступу до даних про ціноутворення на викиди вуглецю та ринкових даних про вуглецеві кредити через модернізовану інформаційну панель «Стан і тенденції ціноутворення на викиди вуглецю» (https://carbonpricingdashboard.worldbank.org/).
Джерело
У цьому короткому огляді викладені ключові результати та висновки зі звіту Світового банку [World Bank. 2024. State and Trends of Carbon Pricing 2024. Washington, DC: World Bank. DOI: 10.1596/978-1-4648-2127-1. License: Creative Commons Attribution CC BY 3.0 IGO].
Для отримання більш детальної інформації Ви можете переглянути повний звіт за посиланням.