Наприкинці минулого року IEA Bioenergy розробило звіт про виробництво біогазу та біометану, використання біогазу та інших продуктів анаеробного зброджування, політичні та фінансові умови, а також інноваційні проєкти в країнах-членах Міжнародного енергетичного агентства (IEA): Бразилії, Канаді, Китаю, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Ірландії, Норвегії, Швеції, Швейцарії та Великій Британії.
Важливі аспекти звіту
Кількість установок
Китай має найбільшу кількість біогазових установок серед країн-членів IEA Bioenergy Task 37 — понад 100 000. Далі йдуть Німеччина (понад 10 000) та Франція (понад 1600). У Бразилії — понад 800, у Великій Британії — понад 700, а в інших країнах — менше ніж 500. За винятком Китаю, ці дані охоплюють усі типи й масштаби установок.
Джерело: IEA Bioenergy. Переклад: UABIO.
Виробництво біогазу
Найвищий річний обсяг виробництва має Німеччина — близько 87 ТВт·год/рік. Китай виробляє близько 81 ТВт·год, Велика Британія — 32 ТВт·год, Франція — 25 ТВт·год, Бразилія — 12 ТВт·год, Данія — 7 ТВт·год. Решта країн виробляють менше, ніж 3 ТВт·год.
Типи установок
У Фінляндії, Норвегії, Швеції, Швейцарії та Канаді вагому частку становлять очисні споруди стічних вод (WWTP) і змішані відходи. У Китаї, Данії, Франції та Німеччині домінують аграрні установки. Полігони з органічними відходами поступово закриваються, однак у Бразилії, Ірландії та Канаді звалищний газ досі є найбільшим джерелом біогазу.
Збагачення до біометану
Лише половина країн надали актуальні дані, але мембранна технологія є найпоширенішою. Франція має найбільшу кількість установок зі збагачення біогазу до біометану — 364.
Джерело: IEA Bioenergy. Переклад: UABIO.
Використання біогазу
Найчастіше біогаз застосовується для виробництва електроенергії і тепла (Німеччина, Бразилія, Канада, Франція, Фінляндія). У Данії та Швейцарії значна частина біогазу збагачується до біометану й подається в газотранспортну мережу. У Швеції та Фінляндії частку становить також біометан, який здебільшого використовується як транспортне паливо. Промислове використання поширене у Франції, Норвегії та Бразилії.
Джерело: IEA Bioenergy. Переклад: UABIO.
Політика та фінансові умови
Умови розвитку біогазу залежать від енергетичної та промислової інфраструктури кожної країни, а також від цілей у сфері чистої енергетики, клімату й поводження з відходами. У багатьох країнах Європи та Північної Америки поштовхом стали feed-in-tariffs для електроенергії з біогазу (у Бразилії ця модель домінує й досі). Хоча біогаз часто використовують для тепла (особливо в WWTP і промислових установках), лише Ірландія та Франція мають спеціальні програми підтримки теплової генерації.
Велика Британія нещодавно закрила програму Renewable Heat Incentive. Нині в більшості країн Європи, а також у Бразилії та Північній Америці підтримка зміщується у бік біометану для подачі в мережу або як транспортного палива. У Швеції, Норвегії та Фінляндії основними інструментами підтримки є податкові пільги та гранти на будівництво нових біогазових установок. У Європі також поширені стимули для виробництва біогазу з гною з метою зниження аграрних викидів метану. Китай активно підтримує пілотні проєкти AD з різними типами гною.
Технічний прогрес та інновації
У секторі активно впроваджують нові проєкти — від виробництва харчового CO₂ до сталого авіаційного пального. Є багато ініціатив щодо використання лігноцелюлозної біомаси, підвищення перетворення CO₂ через метанування та Power-to-Gas, а також застосування соломи й проміжних культур у AD. Разом із проєктами інтеграції систем це свідчить про щораз більший інтерес і значущість біогазового сектору у майбутньому.
Завантажити повний звіт від IEA Bioenergy (англійською мовою)
У цьому матеріалі ми не зупинялися на аналізі окремих країн, проте в майбутньому плануємо підготувати огляди з поділом 12 країн на відповідні чотири групи:
- Країни поза Європою: Бразилія, Канада, Китай;
- Нордичні країни: Фінляндія, Норвегія, Швеція (окрім Данії, огляд на яку вже доступний за посиланням: https://saf.org.ua/news/2174/;
- Країни-члени ЄС: Франція, Німеччина, Ірландія;
- Країни, що не є членами ЄС: Велика Британія, Швейцарія.
Виробництво та використання біогазу за допомогою анаеробного зброджування (AD) є унікальним способом одночасного вирішення багатьох питань сталого розвитку, зокрема виробництва відновлюваної енергії, управління відходами, пом’якшення наслідків зміни клімату та розвитку сталої аграрної практики. Крім того, побічні продукти AD можуть мати додаткові позитивні ефекти. Дигестат — рідкий або напівтвердий залишок після переробки сировини — зберігає нерозкладений вуглець та майже всі поживні речовини вихідної сировини й може використовуватися як добриво для ґрунтів.
Джерело: IEA Bioenergy.