Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту (№3356-д від 05.11.2020). Розповідаємо детальніше.
Спроби стимулювати виробництво біоетанолу шляхом прийняття закону про обов’язковість його додавання до бензину на внутрішньому ринку здійснювалися в Україні регулярно з 2003 року. Нарешті, маємо законодавчі норми для стимулювання виробництва біоетанолу.
Ухвалений законопроєкт передбачає запровадження обов’язкової частки вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах бензинів автомобільних.
Із 1 травня 2025 року вміст рідкого біопалива має становити не менше як 5 відсотків (об’ємних) за абсолютної похибки визначення ± 1 відсоток. Це стосується всіх обсягів бензинів автомобільних, що відпускаються з місць оптової торгівлі пальним, місць роздрібної торгівлі пальним, крім бензинів з октановим числом 98 і вище та бензинів, що поставляються для потреб Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, та для створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
Крім того, рідке біопаливо, що враховується для дотримання обов’язкової частки, з 1 червня 2025 року має відповідати критеріям сталості.
- Оцінку дотримання вмісту рідкого біопалива у реалізованих обсягах бензинів автомобільних та відповідність рідкого біопалива критеріям сталості покладено на Держенергоефективності.
- Порядок адміністрування обліку вмісту рідкого біопалива у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та його відповідності критеріям сталості буде затверджено Мінінфраструктури.
Що ще важливо?
Суб’єктам господарювання, які здійснюють виробництво та/або імпорт пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним, надано право додавати рідке біопаливо до палива моторного та палива моторного альтернативного в обсягах, що відповідають вимогам нормативних та нормативно правових актів.
Це може здійснюватися на підставі виданих ліцензій на право виробництва пального та оптової торгівлі пальним. При цьому застосовується обмеження, щоб загальна місткість розташованих ємностей (резервуарів), що використовуються для зберігання пального, становила не менше 1500 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання, який на підставі відповідної ліцензії здійснює таку діяльність, має бути власником акредитованої випробувальної лабораторії або укласти договір з акредитованою випробувальною лабораторією щодо визначення показників якості пального.
На кожну партію палива моторного та/або палива моторного альтернативного з вмістом рідкого біопалива (біокомпонентів) за результатами випробування в акредитованій випробувальній лабораторії складається документ про якість такого палива (паспорт якості).
Для бензинів автомобільних, імпортованих на територію України чи вироблених в Україні без вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) або з недостатньою кількістю рідкого біопалива, рідке біопаливо для дотримання обов’язкової частки додається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним на митній території України.
Технічні характеристики рідкого біопалива, палива моторного та палива моторного альтернативного мають відповідати вимогам технічних регламентів, гармонізованих європейських стандартів та інших нормативно-правових актів.
Недотримання вимог щодо відпуску бензинів з вмістом обов’язкової частки рідкого біопалива та несвоєчасне або неподання інформації щодо вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у обсягах відпуску палива віднесено до правопорушень, за які передбачено штрафи.
Критерії сталості
Рідке біопаливо (біокомпоненти) та біогаз, призначені для використання у галузі транспорту, незалежно від місця вирощування сировини для їх виробництва мають відповідати критеріям сталості, що передбачені у законі.
Критерії сталості – це вимоги, яким відповідають рідкі біопалива (біокомпоненти) та біогаз, призначені для використання у галузі транспорту, зокрема, показникам скорочення обсягів викидів парникових газів від використання зазначених видів біопалива та заборони використання окремих земельних ділянок для отримання сировини, необхідної для виробництва таких видів біопалива.
Вимоги щодо скорочення обсягів викидів парникових газів визначатимуться відповідно до національного стандарту. Щодо заборони використання окремих земельних ділянок, закон до них включає земельні ділянки, що мають підвищене значення для біологічного різноманіття, земельні ділянки з високими вуглецевими запасами, торфовища.
Суб’єкти господарювання, які їх виробляють та реалізовують рідкі біопалива та біогаз для транспорту, зобов’язані підтвердити відповідність зазначених видів біопалива критеріям сталості.
Порядок підтвердження відповідності критеріям сталості рідкого біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту буде затверджено Кабінетом Міністрів України з урахуванням зобов’язань України щодо асоціації з ЄС. Підтвердження відповідності здійснюється за допомогою незалежного аудиту за добровільними схемами сертифікації, що визнані Європейською Комісією.
Ситуація в Україні
В Україні є 22 невеликих біоетанольних заводи, які загалом можуть виробити близько 500 млн л біопалива на рік. З них 7 – це нові приватні виробництва, інші – реконструйовані старі державні заводи.
Ще до початку повномасштабного вторгнення росії в країні стабільно функціонували на повну потужність лише декілька біоетанольних заводів.
Що дасть цей закон?
Ухвалення закону про обов’язковість додавання біокомпонентів до бензину на внутрішньому ринку наблизить Україну до стандартів ЄС, надасть поштовх виробництву передового біоетанолу і сприятиме просуванню країни на шляху «зеленої» трансформації.
Цей аналіз для SAF Україна підготувала Анна Пастух, експертка Біоенергетичної асоціації України.