У звʼязку з нещодавнім оновленням Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, публікуємо актуальний перелік сортів енергетичних рослин, офіційно зареєстрованих у державі.
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі Реєстр сортів) – це офіційний перелік сортів, придатних для поширення в Україні. Ведення цього Реєстру забезпечує Мінагрополітики. Реєстр містить інформацію про рослину, а зокрема про групу культури, ботанічний таксон, назву сорту, дату реєстрації, наявність патенту, рекомендації щодо напрямів використання та зони вирощування, а також інформацію про країну походження сорту, власника сорту і заявника.
Оновлений Реєстр був офіційно опублікований у червні 2023 року і містить 375 видів ботанічних таксонів і 13790 сортів рослин. До Реєстру внесено 36 сортів енергетичних рослин, зокрема декілька видів верби, міскантус гіганський, павловнія, просо прутоподібне. Власниками сортів є 20 фізичних і юридичних осіб в т.ч. дослідні інститути аграрної академії наук України та Національної академії наук України. Загалом 8 сортів енергетичних рослин мають іноземне походження, а зокрема верба прутовидна (Швеція – сорт Вільгельм і Ліннея), міскантус гіганський (Польща – сорт Іллінойс) і павловнія (Іспанія – сорт Котевіса, Турбо Про).
Протягом 2022 і 2023 року до Реєстру було внесено два сорти павловнії (Енерджи, Лідея) та один сорт міскантусу гіганського (Іллінойс). Зареєстровані сорти рослин зазвичай придатні до вирощування в усіх кліматичних/сільськогосподарських зонах України (Полісся, Лісостеп, Степ). Ефективність вирощування значною мірою залежить від якості сорту рослини, ґрунтів, достатності вологи, морозостійкості, посухостійкості, стійкості до шкідників і хвороб.
Інше законодавство
Виробництво та обіг садивного матеріалу регулюється Законом України «Про насіння та садивний матеріал». Дія цього Закону не поширюється на діяльність пов’язану зі зберіганням, транспортуванням та/або використанням насіння та садивного матеріалу для задоволення власних потреб.
Садивний матеріал вводиться в обіг шляхом реалізації винятково після сертифікації. Сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, щодо якого наявні відомості в Реєстрі сортів рослин України. У той же час садивний матеріал може використовуватися для посівних цілей без внесення до Реєстру на період створення запасу садивного матеріалу. Право на виробництво насіння та/або садивного матеріалу надається за умови дотримання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин, що регулюється Законом України «Про охорону прав на сорти рослин».
Інтерактивна таблиця також доступна за посиланням.
Термін
Енергетичні культури/ рослини — однорічні і багаторічні швидкоростучі лісові (верба, тополя) або с/г (міскантус, просо, сорго, мальва пенсильванська, ін.) культури, які можуть використовуватися як біомаса або для виробництва біопалива. Основною перевагою вирощування енергетичних рослин є висока продуктивність маси з одиниці площі в обмежений період часу (10-25 т/га на рік) та тривалий час використання (до 30 років).
Досвід ЄС та ситуація в Україні
У ЄС енергетичні рослини вирощуються на 117,4 тис. га. Зокрема у Польщі цей показник становить 17,8 тис. га, у Німеччині – 15,8 тис. га. За різними оцінками, в Україні під енергетичні рослини відведено лише 3,5 тис. га земель. Частина плантацій знаходиться в дослідній експлуатації, а на іншій частині здійснюють промислове вирощування верби, тополі і міскантусу гіганського.
В Україні є від 1 до 4 млн га деградованих та малопродуктивних сільськогосподарських земель. Ці землі придатні для вирощування енергетичних рослин, що додатково можуть не тільки зменшувати ерозію ґрунту та суттєво покращувати його родючість, а самі багаторічні плантації створюють придатну екосистему для тварин.
Бар’єри, що перешкоджають здійснювати діяльність щодо вирощування та використання енергетичних рослин в Україні, слід розділити на декілька груп, зокрема: на законодавчі, адміністративні та фінансові. Головними перешкодами є ускладнена процедура оренди земель державної і комунальної власності, висока вартість оренди, обмежений строк оренди і відсутність державної підтримки.
За матеріалами експерта Біоенергетичної асоціації України Євгена Олійника.