Поняття сталого розвитку бере свої витоки з екологічного руху 1960-х років, який почав приділяти увагу зв’язку між економічним зростанням і розвитком та погіршенням стану навколишнього середовища. Одне з перших застосувань терміну сталий (sustainable) в сучасному сенсі з’являється у першій доповіді Римського клубу під назвою «Межі зростання» у 1972 році. А вже у 1980 році Міжнародний Союз Охорони природи опублікував Всесвітню стратегію охорони навколишнього середовища , що включає одне з перших посилань на сталість як глобальний пріоритет та вводить термін “сталий розвиток” (“sustainable development”).
В Аналітичній записці № 17 експерти Біоенергетичної асоціації України розглянули загальне поняття сталого розвитку, існуючі обов’язкові та рекомендовані вимоги сталості до біопалив в Євросоюзі, проаналізовали ситуацію в Україні та запропоновали відповідні рекомендації.